Вчимося жити в мирі та злагоді.

Кожна людина — це маленький всесвіт, і, правильно дібравши ключик, можна виховати особистість. А найбільшою нагородою для педагога є їх життя, і відчуття того, що ти допоміг становленню ЛЮДИНИ. Метою роботи психолога в учбовому закладі є покращення навчального процесу, не тільки в цілому з метою оптимізації навчального процесу, а й з урахуванням конкретних труднощів, що виникають у процесі навчання, взаємин у тріаді "учень-батьки-учитель".

Важливо, щоб кожному було насамперед психологічно комфортно , щоб виникало бажання ходити на заняття,брати активну участь у житті молоді та не відчувати себе самотним  та нещасливим. Важливо, щоби батьки та вчителі помічали реальні проблеми, захотіли їй допомогти і, головне, зрозуміли, як це зробити.

Моя невеличка практика показала, що діяльність має спрямовуватись на розвиток індивідуальності кожного, формування його здатності до самопізнання та самоосвіти, враховуючи при цьому індивідуальний темп і стиль учнів. Кожна людина має лише їй притаманний, природою заданий темперамент, характер, інтерес, має власні почуття, мрії, переживання. Звідси і специфіка інтересів, потреб, здібностей. У колективі учнів є більш сильні, яскраві особистості, є непомітні, боязкі, є „важкі”, суперечливі діти. Ми психологи, маємо справу з дитячими душами, тому наше завдання – „пізнати серцем усе, чим живе, що думає, з чого радіє, й чим засмучується наш вихованець” (В.Сухомлинський). І наше завдання сприймати юну людину такою, якою вона є. Головна мета розвитку– якомога повніша реалізація  своїх здібностей і можливостей, самовираження та саморозкриття. Сформулювати ці якості неможливо без участі інших людей, або шляхом порівняння себе з іншими, або ізолюванням від суспільства, тобто без залучення інших людей, що передбачає їхню активну участь у цьому процесі